<p>У лютому 2007 року на Мюнхенській безпековій конференції Володимир Путін виголосив промову, у якій він розкритикував однополярний світ, розширення НАТО і заявив про право Росії відстоювати власні інтереси силою. Що саме пояснює різкість виступу Путіна у Мюнхені 2007 року: це була впевненість Росії на тлі енергетичного буму і зростання цін на нафту й газ, чи радше політична реакція на розширення НАТО і втрату контролю над пострадянським простором? Чому після цієї промови західні уряди не переглянули політику щодо Росії? Які саме стратегічні рішення Захід тоді фактично «проспав»? Наскільки рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року створило саму «сіру зону безпеки», яка підвищила ризик російської агресії? Як саме працював російський вплив через українські політичні та економічні еліти? Про довгострокові наслідки Мюнхенської промови Путіна говорили історик Віталій Ляска та  Павло Артимишин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України</p>